Уряд України – це майданчик з розподілу та привласнення бюджетних коштів.
Щоб ми розуміли, це багато мільярдів доларів, які повинні потрапити в потрібні кишені. Приклади? Та скільки завгодно!
Головний багатій України Рінат Ахметов купив 21-кімнатну п’ятиповерхову розкішну квартиру в найпрестижнішому новому житловому комплексі Монако на першій береговій лінії в районі Маретерра за 550 мільйонів доларів, повідомляє Bloomberg.
Квартира знаходиться у флагманському будинку «Le Renzo». Її площа становить близько 2500 квадратних метрів, не рахуючи балконів і терас з видом на Середземне море. У ній є басейн, джакузі і як мінімум вісім паркувальних місць.
Чи міг би він отримати такі гроші, якби не мав державних замовлень? Зрозуміло, ні.
Мер Дніпра Борис Філатов під час війни купив віллу в Італії за €4,000,000 через офшор QIV Trade LTD. Чоловік із зарплатою $ 600 задекларував будинок на 1500 квадратів. У його дружини квартира в Дніпрі – 825 квадратів. В цілому у Філатова 20 об’єктів нерухомості, 14 авто і колекція творів японського мистецтва більш ніж на $1 млн.
Чи можна на заробітну плату в $600 стати володарем таких багатств? Зрозуміло, ні.
Таких прикладів сотні. І для того, щоб бюджетні кошти йшли в “правильному” напрямку, тобто, йшли в потрібні руки, є два варіанти:
Перший: просувати в Кабмін своїх людей.
Другий: встановлювати в Кабміні через відкати зв’язку з необхідними людьми.
Рінат Ахметов має можливості призначати своїх ставлеників на пости в Кабміні в буквальному сенсі. Корупціонери рангом нижче просто купують для себе чиновників, які забезпечують виконання їхніх інтересів. При цьому у всіх варіантах і чиновники, і корупціонери себе не ображають.
Щорічно при затвердженні бюджету в Кабміні, ВРУ і ОП розгортаються підкилимні сутички за ласі грошові шматки. При цьому доцільність і ефективність виділення грошей нікого не цікавлять. Важливо зовсім інше: скільки грошей і коли розбіжиться по кишенях.
Ось один із прикладів.
На п’ятий рік повномасштабної війни Росії проти України дослідження показують, що понад 70% українців досі споживають російськомовний контент. Про це повідомила Тетяна Бережна, віце-прем’єр-міністр з гуманітарної політики – міністр культури. Раніше Володимир Зеленський поставив завдання запустити програму створення Українського культурного продукту в різних сферах. Відповідна програма отримала назву “Тисячевесна” і має бюджет 4 млрд грн. З цих грошей більше половини пішли до афілійованих з віце-прем’єром компаній, де благополучно розчинилися.
А те, що російськомовний контент продовжує панувати в Україні, нікого не цікавить.
Тетяна Бережна до цього працювала на посаді заступника Міністра економіки, навколишнього середовища та сільського господарства в уряді Шмигаля. Першим віце-прем’єром – міністром економіки була Юлія Свириденко, нинішній глава Кабміну, яка влаштувала свою подружку Бережну на хлібну посаду, де можна багато красти і не звітувати.
Особливою статтею розкрадання стала енергетична сфера, куди вкачувалися і вкачуються величезні суми західної допомоги. Чим більше грошей можна поцупити, тим більше конфліктів виникає в Кабміні.
Ось у листопаді 2025 року Верховна рада України проголосувала за відставку міністра юстиції Германа Галущенка та міністра енергетики Світлани Гринчук, що опинилися в центрі скандалу після оприлюднення Національним антикорупційним бюро (НАБУ) матеріалів розслідування про корупцію в компанії «Енергоатом».
Насправді ж вперше наші західні союзники дізналися про гігантську корупцію в енергетичній сфері після того, як на одній з неофіційних зустрічей їм про це розповів якийсь віце-прем’єр України, який так хотів усунути Галущенка та Гринчук, щоб поставити на їхні місця інших людей. І це йому вдалося. Після його повідомлення НАБУ отримало від своїх закордонних візаві вказівку розслідувати корупцію в енергетиці.
Головним потерпілим виявився бізнесмен Тимур Міндіч, тісно пов’язаний з Президентом України. А той самий віце-прем’єр, що став генератором скандалу, пов’язаний з главою ОП Кирилом Будановим.
Зауважимо, що і в цьому, і в інших випадках мова не йде про те, щоб боротися з корупцією. А тому, щоб крали тільки свої люди, але не чужі.
Ось така у нас”економіка”. Такий у нас уряд. Така влада.