Немає, мабуть, в Україні сьогодні більш розрекламованого військового діяча, як Роберт Бровді, позивний “Мадяр”, якому нерідко, але найчастіше незаслужено, приписують всі реальні і вигадані перемоги української зброї у війні з державою-агресоркою.
Особливо в прославлянні “Мадяра” відрізняються зарубіжні ЗМІ, такі, наприклад, як ВВС, яка в матеріалі “Командир українських безпілотників націлений на російську нафту, війська і моральний дух”, написала:
– Вже кілька тижнів Україна все більш активно завдає ударів вглиб російської території. Серед цілей інфраструктура експорту нафти-і ці удари відбуваються як ніколи часто.
Командир українських Сил безпілотних систем заявив в інтерв’ю Бі-бі-сі (з журналістами він говорить нечасто), що такі удари стануть ще більш інтенсивними. Він також стверджує, що українські дрони вбивають рекордну кількість російських військових — і таким чином стримують наступ Росії на фронті.
“Тепер 1500 кілометрів в глибину російської території — і 2000 кілометрів-це вже не спокійний тил, попереджає Роберт Бровді. – Волелюбний український “птах»прилітає туди, коли хоче, і де”.
Президент України Володимир Зеленський називає подібні глибокі удари ” дуже болючими для Москви» і каже, що вони завдають російському енергетичному сектору «критичної» шкоди, масштаби якої сягають десятків мільярдів доларів — незважаючи на нинішнє зростання світових цін на нафту…
Однак, якщо об’єктивно подивитися на ефективність бойової роботи підрозділів “Мадяра”, виявляється, що від неї набагато більше піар-ефекту, ніж реальної користі для фронту.
Виходить, що негативні наслідки починають значно випереджати ті деякі позитивні, які роздуваються пресою.
Наприклад, після того, як” Мадяр ” відправив у глибокий російський тил багато тисяч наших далеких безпілотників, що обійшлося українському бюджету в сотні мільйонів гривень, ніяких суперкритичних наслідків для російського енергетичного сектора не послідувало. Так, український сегмент соцмереж виявився заповненим шикарними відео і фото палаючих НПЗ ворога, але бензин і дизель там нікуди не зникли.
Коли “Мадяр” у дні виборів до парламенту держави-агресорки направив на Москву рекордну кількість дронів, окупанти збили переважну їх більшість.
Але після цього по Києву та іншим великим містам країни полетіло таке величезне число балістики і реактивних “Гераней”, що встали, і схоже, що назавжди, українські сталеливарні підприємства, виявилися безнадійно пошкоджені найбільші порти, фактично скотився до нуля український експорт сільгосппродукції.
У рази зросла кількість ударів по об’єктах енергетики, а мости через Дніпро, які довгий час залишалися цілими, тепер кожну добу опиняються під вогневим впливом. А киян закликали покинути столицю.
Якщо включити голову, мимоволі ставиш питання:
– Як можна було провокувати ворога на удари у відповідь такої інтенсивності, знаючи про те, що Україна відчуває величезний дефіцит коштів?
Відповіді немає.
Фактично виходить, що” Мадяр ” під керівництвом Верховного Головнокомандувача безрозсудно підставив під удари агресора наші беззахисні міста і стратегічні об’єкти.
У той же час всі зусилля Роберта Бровді ніяк не позначаються на положенні на ЛБЗ. Офіцери на передовій говорять про те, що вплив “птахів Мадяра” на російський тил явно недостатньо.
Багато питань викликають удари БПЛА “Мадяра” по наших населених пунктах, які опинилися в тимчасовій окупації. Навіщо треба було завдавати удару по коледжу в українському місті Старобільську, де загинула 21 дитина?
Після цього російська пропаганда отримала привід звинуватити у всьому українську сторону, інцидент викликав масове засудження в громадській думці країн-союзників, що призвело до зростання антиукраїнських настроїв і скорочення фінансової допомоги.
Наше суспільство продовжують годувати нескінченними відосиками палаючих об’єктів на території ворога, проте реальність виявляється куди більш жорстокою: ці удари поки не приносять ніякого значущого для фронту ефекту.
І нікому не спадає на думку, що якщо це так, а це так, пора переглядати стратегію.
Ймовірно, те, що відбувається, влаштовує всіх, хто задіяний в ланцюжку виробництва, поставок і застосування наших безпілотників. Як і скрізь в Україні, тут дуже сильна корупційна складова. Головне отримати фінансування, і відправити в потрібні кишені гешефт. Ефективність застосування самих дронів тут має другорядне значення.
Так що жителям Києва, Одеси, Дніпра, Кременчука, Харкова та інших українських міст пропонується потерпіти, поки Роберт Бровді “Мадяр” буде задовольняти своє самолюбство.