Атаки росіян на посіви, елеватори, логістичні центри та порти завдають сільському господарству мільярдних збитків, але це не єдиний їхній наслідок.
Удари по агросектору та логістиці також дозволяють Кремлю поширювати в інформаційному просторі наратив про нібито неминучу продовольчу кризу в Україні.
У соцмережах та проросійських Telegram-каналах, частина з яких координується російськими спецслужбами, регулярно з’являються повідомлення про майбутній дефіцит хліба, логістичний колапс та нездатність української влади забезпечити населення їжею. Часто ці повідомлення супроводжуються відео та фотографіями з нібито порожніми полицями в магазинах.
Наскільки ці твердження відповідають реальності?
Більшість повідомлень про продовольчий дефіцит в Україні поширюється через Telegram. Зазвичай цим займаються проросійські канали. Людей лякають відсутністю хліба та інших базових продуктів харчування через удари по агросектору.
Проаналізовані ЕП повідомлення в проросійських каналах просувають ключове твердження: Україна не має ресурсів для протидії атакам РФ по полях, а їхній масштаб загрожує дефіцитом продовольства. Сумарне охоплення проаналізованих дописів становило майже пів мільйона переглядів.
На початку липня про нову тактику росіян – випалювання врожаю – розповідав очільник Асоціації фермерів Херсонщини Віктор Гордієнко. Слова фермера підхопили проросійські канали. Один із меседжів – хліб в Україні почав дорожчати через проблеми з логістикою та атаки по полях, а незабаром виникне його дефіцит.
При цьому повідомлення в соцмережах суперечили одне одному. З одного боку, українців лякали перекриттям експорту через російські удари по портах, а з іншого – направленням усього наявного продовольства на експорт, мовляв, громадянам його не вистачить.
Паралельно в публікаціях про наближення дефіциту згадуються російські атаки по логістиці продовольчих роздрібних мереж. Головною ціллю атаки стала АТБ – найбільша мережа супермаркетів в Україні.
Пік публікацій, у яких стверджувалося, що українців чекає дефіцит товарів першої необхідності через колапс логістики АТБ, припав на 24-25 червня.
“Люди стоять у чергах за хлібом, крупами, консервами та засобами гігієни, яких просто немає на складах. Енергетичний колапс призвів до перебоїв у роботі хлібозаводів, молокозаводів та інших підприємств харчової промисловості. Зруйнована логістика не дозволяє оперативно доставляти товари до магазинів”, – лякали наприкінці червня в одному з проросійських Telegram-каналів.
В АТБ одразу спростували інформацію про дефіцит товарів першої необхідності. Там визнали вплив російських ударів, але це стосувалося окремих магазинів мережі, де тимчасово зменшилася кількість товарів не першої необхідності. Мова йшла про чипси, горішки, соки та інші напої.
“Йдеться про поодинокі випадки та окремо взяті магазини в небезпечних регіонах, які буквально кожної доби зазнають ворожих обстрілів”, – зазначили в компанії.
Друга хвиля цих публікацій – 7-9 липня – відбулася після російської атаки по складу АТБ під Одесою. Проросійські канали поширювали дописи вже про нібито порожні полиці в магазинах Одеси.
“У найбільшій мережі продовольчої роздрібної торгівлі України спостерігається дефіцит товарів. Жителі скаржаться на брак основних продуктів харчування”, – писали 9 липня в одному з проросійських каналів.
У допис додали відео невідомого походження, на якому видно порожні полиці в АТБ. Це відео підхопили соцмережі. Більша частина коментарів стосувалася заперечення дефіциту.
Світове виробництво зерна у 2026 році скоротиться вперше за чотири роки. Український прогноз більш оптимістичний: Мінекономіки очікує 60,4 млн тонн, як і у 2025 році, з яких 22,4 млн тонн пшениці.
Продовольчої пшениці, з якої мелють борошно, аграрії зберуть 9,1 млн тонн, а разом із запасами минулих років її обсяг сягне 11,7 млн тонн. Уся країна споживає майже вдвічі менше: 6,4 млн тонн.
Водночас маркетинговий рік, що завершився в аграріїв 30 червня, виявив профіцит аграрної продукції. Українська зернова асоціація нарахувала 80 млн тонн вирощених зернових та олійних культур, 41,1 млн тонн експорту і майже 13 млн тонн перехідних залишків. Головний тиск на внутрішній ринок створює не вигаданий соцмережами дефіцит, а реальний надлишок урожаю, який не встигають експортувати через логістичні обмеження воєнного часу.
“Продовольчої кризи в Україні не буде попри будь-які намагання та зусилля ворога. Навіть в умовах великої війни і тимчасової окупації понад 20% сільськогосподарських земель ми все одно вирощуємо значно більше, ніж споживаємо”, – каже заступник голови Всеукраїнської аграрної ради (ВАР) Денис Марчук.
Удари по агросектору при цьому не вигадка, їх справді стало більше. У ВАР це пояснюють дзеркальною логікою війни. Україна б’є по російській нафтопереробці, а ворог намагається підірвати одну з провідних галузей української економіки.
На прифронтових територіях росіяни цілеспрямовано полюють навіть на водіїв сільськогосподарської техніки, каже Марчук. Трохи далі від фронту втрати інші. Дрони, збиті на підльоті до міст, падають на поля Вінниччини, Черкащини та Київщини, провокуючи пожежі.
Найбільше дістається Херсонщині, де лише Бериславський район, за оцінкою Марчука, втратив у пожежах понад 100 тис. га врожаю.
Головний аргумент панічних дописів – цінник на хліб і він справді збільшується. Ринок комунікує це відкрито: ВАР прогнозує за рік додаткові 25% до ціни, а асоціація пекарів анонсувала подорожчання не більше ніж на 5%. Анонімні Telegram-канали перетворюють ці прогнози на “викриття”, але губляться в поясненні причин.
Пшеничне борошно займає в собівартості буханця хліба лише чверть. Решту формують електроенергія, зарплати, пальне та націнка торгових мереж, яка, за словами Марчука, іноді сягає 20%, тобто подекуди коштує покупцеві стільки ж, скільки і головна складова.
“Навіть якщо ціна на пшеницю знижується, хліб у магазинах дорожчає приблизно на 2%”, – описує цей парадокс Марчук. Буханець дорожчає разом із зростанням витрат усього виробничого та логістичного ланцюга, а не через спалені гектари, наслідки яких більш болючі для фермерів.
“Енергетичного колапсу”, про який повідомляли в Telegram і який нібито зупинив хлібозаводи, теж немає. На випадок блекауту багато виробників мають альтернативні джерела енергії.