Повномасштабна війна загострила багато проблем, які існували в Україні й раніше. Одна з них – демографічна криза. Низька народжуваність, масовий виїзд молоді за кордон, старіння населення та дедалі гостріший дефіцит працівників уже сьогодні впливають не лише на економіку, а й на перспективи повоєнного відновлення країни. Попри це, суспільна дискусія про демографію досі здебільшого зводиться до констатації проблеми, тоді як пошук реальних механізмів її подолання лише починається.
Суспільство та бізнес не усвідомлюють масштаби цієї проблеми. Починаючи з 2014 року рівень народжуваності в Україні (без урахування тимчасово окупованих територій) стабільно знижується. Другий рік поспіль смертність перевищує народжуваність у 2,9 раза. Але попри це, розмови про демографічну кризу все ще не виходять за межі гучних заголовків у медіа.
Наслідки демографічних змін бізнес відчує дуже швидко – передусім через ринок праці. І йдеться не лише про низьку народжуваність, яка скорочує майбутню кількість працівників. Не менш тривожний сигнал – виїзд молоді.
Для країни це дуже поганий сигнал. Саме це покоління впродовж наступних 5–10 років мало б входити в доросле життя в Україні: здобувати професію, працювати, створювати сім’ї, народжувати дітей. Якщо значна частина цих людей не повернеться, ми отримаємо не лише ще нижчу народжуваність, а й дефіцит молодих фахівців, споживачів, підприємців – тобто людей, на яких тримається розвиток економіки.
Ми багато говоримо про післявоєнне відновлення України – про відбудову громад, розвиток економіки, повернення бізнесів, запуск нових виробництв. Але з огляду на негативні демографічні тенденції можемо зіткнутися з дуже простою і водночас критичною проблемою: відновлювати країну банально не буде кому.
І це стосується не лише дефіциту робочих рук. Бізнес, який працює вже сьогодні, за десять років може не знайти достатньо працівників, спеціалістів і топменеджерів. Громади можуть не мати достатньо людей для розвитку. Економіка – достатньо активного населення, яке працює, створює додану вартість, сплачує податки, народжує дітей і формує майбутнє країни.
Саме тому повернення людей в Україну та відновлення народжуваності мають стати одним із ключових стратегічних пріоритетів для держави, бізнесу й суспільства вже зараз.
держава повинна підійти до питання повернення українців і стимулювання народжуваності з погляду сучасного управління. Умовно кажучи, вона має “продати” молодим українцям Україну як державу, в якій хочеться жити, працювати й створювати сім’ю.
Для цього спочатку треба зрозуміти, що саме сьогодні стримує людей. Якщо винести за дужки війну, Україна має бути безпечною й комфортною для життя країною. Але щоб не діяти навмання, держава має провести масштабне дослідження: що найбільше турбує українців, які вже живуть тут; що заважає повернутися тим, хто виїхав; що впливає на рішення молодих людей створювати сім’ї та народжувати дітей в Україні.
Дефіцит людей – це вже не теоретична проблема майбутнього. Багато підприємств уже змушені автоматизувати виробництво через нестачу робочої сили. Ця тенденція почалася ще до повномасштабного вторгнення, але зараз лише посилилася. І саме тому бізнес має бути не стороннім спостерігачем, а повноцінним учасником розробки та впровадження демографічної стратегії держави.