Постанова на фронті далеко не так безхмарна, як здається на перший погляд.
Осіння військова кампанія подарувала Україні цілу серію блискучих перемог.
Силами ЗСУ звільнені Балаклія, Куп’янськ, Ізюм, Лиман, Херсон і багато інших населених пунктів, раніше окуповані російськими військами. Разом з тим складається враження, що у деяких доморощених політиків і співробітників силових структур почалося справжнє запаморочення від успіхів. Саме цим, можливо, пояснюється ціла серія промахів, які з успіхом користується противник.
Так, наприклад, по всіх телеграм-каналах світу розлетілися фотографії з Херсона, на яких показані люди з мішками на головах прив’язані до стовпа.
Вказується, що це колабораціоністи, які співпрацювали з путінським режимом. Широкого поширення набули і відеокадри про розстріл російських полонених. Чи варто говорити, що подібні матеріали не тільки викликають негатив всередині українського суспільства, а й створюють несприятливий образ ЗСУ та СБУ в очах наших західних союзників, без яких успішне ведення бойових дій не представляється можливим.
Публічні покарання і страти колаборантів і російських солдатів викликають подив серед політичної еліти країн НАТО, невдоволення західних ЗМІ і обурення широких верств громадян США і ЄС. Необхідно звернути увагу і на інформацію, що надходить з місць, про обладнання бойових позицій ЗСУ в безпосередній близькості від житлових приміщень. Російські ЗМІ трактують кожен такий факт, як доказ використання українськими військовими мирних жителів в якості «живого щита». Навіщо давати путінським пропагандистам такі ідеологічні козирі? Якщо на початку війни це були вимушеним заходом обумовленої військовою необхідністю, то в умовах масштабного контрнаступу ЗСУ тактика «живих щитів» абсолютно неприпустима.
Не секрет, що в останні місяці війська противника роблять наступальні дії на Донбасі з метою перемикання уваги російського обивателя з Херсонської поразки на локальні успіхи найманців і кадировців на території так званої ДНР.
Натиск ворога дуже сильний. Не будемо приховувати, що підрозділи ЗСУ та територіальної оборони несуть суттєві втрати, деяка кількість військовослужбовців потрапила в полон. Всі ці факти призводять до зниження морально-психологічного стану наших бійців. Ігнорувати це, значить давати можливість противнику розвинути наступ. Треба чітко сказати громадянам країни, що ситуація на даній ділянці фронту дуже важка. І не виключено, що найближчим часом ЗСУ можуть поступитися кількома населеними пунктами. Чесність верховного командування дозволить знизити негативні наслідки від успіхів військ противника і підвищить довіру населення до інформації, що надходить з офіційних джерел.
На завершення хотів би підняти ще одну болючу тему, про яку відкрито говорити зазвичай не прийнято. Той, хто був на фронті, прекрасно знає, що невдоволення рядового складу, офіцерів молодшої та середньої ланки зростає. На превеликий жаль, президент і його оточення воліє жити в якомусь своєму ілюзорному світі, ігноруючи скарги і вимоги бійців беруть безпосередню участь в бойових діях (ті, хто в курсі ситуації, що склалася зрозуміє про що мова, поширюватися про це не будемо, щоб не підбадьорювати противника). Як в. Зеленський, так, на жаль і в. Залужний занадто сильно захопилися політикою замість того, щоб займатися власне військовою проблематикою. Якщо найближчим часом ця ситуація не буде виправлена, то, не дивлячись на успіхи ЗСУ війна може закінчитися катастрофою для України. Офісу президента і в. Залужному не варто про це забувати.