У той час, як бійці ЗСУ стікають кров’ю у важких боях під Лиманом, Куп’янськом і Бахмутом, столичні чиновники намагаються провернути жахливу за своїм цинізмом корупційну схему.
Перший дзвінок продзвенів ще в кінці літа, коли глава «Нафтогазу України» Ю.Вiтренко почав вперше розганяти тему про те, що країна «зіткнеться з найхолоднішою зимою за останнє десятиліття». Для того, щоб громадяни не мерзли у своїх квартирах, Вiтренко запропонував додатково імпортувати газ з-за кордону, але так як своїх коштів в України на це немає, гроші повинні виділити наші західні союзники.
Все виглядало цілком переконливо рівно до того моменту, поки не були озвучені перші цифри відсутніх обсягів газу і його передбачуваної вартості.
Згідно з повідомленням чиновників, країна потребує 19 млрд. куб. м. газу. В даний час рівень запасу становить 15,5 млрд.Таким чином, необхідно закупити ще 4 млрд. куб. м. газу ринкова вартість якого становить 188 млрд. гривень (приблизно 6 млрд. доларів США).
Подібний розклад викликав щире здивування у всіх фахівців, які хоч трохи розбираються в даній проблематиці. Справа в тому, що в даний час настільки величезна кількість газу Україні просто не потрібно. Прогнозоване споживання в зимовий період складе 12, або, максимум, 13 мільярдів кб.м., зменшення споживання пов’язане з тим, що країна тимчасово втратила контроль над низкою промислових виробництв на Донбасі. Саме металургійні та хімічні галузі стягували на себе величезну кількість ресурсів, в тому числі і газ. Крім того, в умовах спаду економіки споживання газу на території країни помітно знизилося. Але навіть якби ситуація зажадала б збільшення поставок, то НАК “Нафтогаз України «впорався б з цією проблемою граючи за рахунок видобувних потужностей№ «ПАТ «Укргазвидобування».
Виникає закономірне питання – а що власне відбувається? Навіщо закуповувати за божевільними цінами газ, влазити в нові борги перед Європою і США, якщо такі обсяги газу країні не потрібні?
На жаль, відповідь дуже проста. В черговий раз, ми стикаємося не з турботою про державні інтереси, а з банальною у всьому (крім своїх масштабів) корупційною схемою.
Слідкуйте за руками: «Нафтогаз України» розпалює паніку, а лояльні ЗМІ розповідають жахи про нібито існуючий дефіцит газу. Керівництво країни звертається до західних союзників з проханням про допомогу. Ті, в свою чергу, відгукуються на прохання Києва і надають запитувані кошти на покупку міфічного газу. Останній не закуповується за кордоном, а надається структурами «ПАТ «Укргазвидобування». У результаті в квартирах тепло, а гроші не витрачені. Зекономлені Західні кошти державні мужі «пиляють» між собою.
Інтереси київських чиновників зрозумілі, але навіщо це нашим західним союзникам?
Відповідь була озвучена одним з учасників переговорів, які зі зрозумілих причин побажали залишитися неназваним. Західні партнери люблять гроші нітрохи не менше наших ділків. Представники Норвегії та Канади заявили про надання Україні 205 та 350 млн.доларів на покупку газу, вони розраховують на відкат в 30% від переданої суми. Таким чином, наші західні партнери і київські бюрократи розкладуть фінансову допомогу по кишенях, а почесне право виплачувати новий безглуздий кредит дістанеться державі і українському народу.
Давно поря зрозуміти, що для наших союзників Україна це не тільки передовий загін демократії і вільного світу, а й місце, де можна непогано заробити. Нерозумно дорікати їм у цьому. А ось з доморощених чинуш попит інший. Що з ними робити? Про це треба думати всім світом. З такими керівниками війну не виграти.