Головне надбання нашої Батьківщини, що годувало донедавна українців, більше їм не належить. З 1 січня 2024 року в Україні дозволено продаж великих земельних ділянок (до 10 тис га) в одні руки.
Довгий час відкрите прагнення іноземних агрохолдингів скупити Україну на корені вважалося міфом і вигадкою.
Ця епопея почалася ще за Ющенка і тривала цілі 20 років. І ось тепер Україна позбавляється своєї землі.
Тепер нічого не заважатиме великим іноземним компаніям, що стали власниками українського чорнозему, масово привозити в Україну своїх робітників. Уродженці Африки та Азії стануть на українських полях звичайним явищем. Та й платити їм можна буде менше. Всі вигоди в наявності.
З їхнього боку це буде цілком логічно, оскільки у зв’язку з війною самих українців, здатних обробляти свою землю, з кожним днем стає менше. Одні загинули, інші втекли, треті воюють, а від інвалідів на землі прок ніякої.
Чи розуміють це військові, що борються зараз на фронті? Так, розуміють.
Ось що говорить учасник бойових дій та голова фермерського господарства “Глорі Агро” Роман Кабашний:
– Пане Президенте, звертаюся до вас з проханням заборонити продаж 10 тисяч гектарів землі в одні руки… в цей важкий час ми, малі фермери, не маємо можливості купувати землю і конкурувати з агрохолдингами і власниками чорного налу. Ми допомогли державі вистояти. Тепер допомогти нам-справа за вами.
Де рівні умови? Що влада нам запропонувала? Ми зараз на межі. Я залишив все і пішов на фронт захищати і відвойовувати нашу землю. А її хочуть продавати під час війни…
Надії на те, що Романа Кабашного почують на Банковій, немає.
Амерiканскька компанія Black Rock вже викупила понад 10 000 гектарів. Від неї не відстають її дочірні фірми, англійські, iзраiльскi та інші іноземні компанії.
В українців не залишилося своєї землі. І навіть багато кладовищ вже стали іноземною власністю.
Так за що воювати? Кажуть, за нашу землю? Так вона вже не наша.