Росія почала “дотягуватись” ракетами з зенітно-ракетних комплексів С-300 та С-400 навіть до Києва. І збиття ракет до цих комплексів, які падають за балістичною траєкторією, вже давно є надважливою задачею українського ППО. Проте дуже складною.
Річ у тім, що комплекси С-300 та комплекси С-400, в першу чергу, є комплексами протиповітряної оборони. Вони сконструйовані для знищення ракет, а не для обстрілів цілей на землі. Проте росіяни можуть їх перелаштовувати задля того, щоб завдавати ударів по “землі”. А головний негативний вплив на характеристики такого комплексу у тому, що під час переналаштування значно погіршується точність.
Їх взагалі не можна використовувати як високоточну зброю, якщо ціль, наприклад, не підсвітлювати й не здійснювати наведення ракети поблизу об’єкту знищення. Хіба що для цього повинен працювати корегувальник: людина або БПЛА. Втім, в РФ немає корегувальника в більшості випадків. Тобто вони використовують ці ракетні комплекси банально для здійснення терористичних актів — обстрілів наших міст, знищення об’єктів цивільної інфраструктури та вбивства українських громадян.
На сьогодні достеменно невідомо, який саме зенітно-ракетний комплекс малого, середнього чи великого радіуса дії може бути найбільш ефективним саме проти цієї зброї. Наша ППО проти цих ракет С-400 безсила. На жаль, в більшості випадків їх неможливо збити.
Жодна установка Patriot не збивала ракети до С-400
Зараз багато розмов про те, що ефективними проти ракет С-400 мали б бути ЗРК Patriot. Однак доказів цьому немає, адже жодна установка Patriot не збивала ракети до С-400 – просто не було такого досвіду. Та й взагалі західні зразки ППО насправді не збивали такі ракети. Тобто буде цікаво проаналізувати, наскільки ефективно буде ЗРК Patriot проти ракет С-400. І, можливо, більш ефективно саме проти таких загроз працюватимуть комплекси SAMP-T?
Звісно, якщо в нас буде більше ЗРК Patriot та SAMP-T — це тільки посилить ефективність нашої ППО взагалі. Але вузькоспеціалізованої інформації саме щодо російських ракет, які вона випускає по Україні з С-400 справді, недостатньо…
Речник повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат днями заявив, що найкращим способом протидії ракетам ЗРК С-300 та С-400, які росіяни підтягують до українських кордонів, є знищення самих пускових установок безпосередньо на позиціях. І я абсолютно з цим погоджуюсь. Україна вже сьогодні може ефективно знищувати ці комплекси. Адже вони повинні під’їжджати та займати позицію безпосередньо поблизу кордону з Україною, щоб здійснити пуск. Таким чином, у цей час ці ЗРК перебувають в радіусі ураження як нашої реактивної артилерії, так і інших засобів протидії.
Комплекси С-300 та С-400 – це терористичний тип зброї
Україна сьогодні має повне юридичне право сприймати як ворожі об’єкти всі комплекси С-300 та С-400 поблизу нашого кордону. Адже не можна кваліфікувати ці ЗРК ППО як засоби оборони (так їх заведено кваліфікувати у всьому світі), тому що Росія переналаштувала ці комплекси як наступальний тип озброєння. Я б навіть сказав, що це – терористичний тип зброї. І її варто сприймати саме як загрозу, яка надто близько підійшла до наших кордонів.
Самі по собі ЗРК С-300 та С-400 дуже вразливі: для детонації оснащеного ракетами ЗРК достатньо невеликого боєприпасу. Комплекси С-400 налаштовані на знищення великих ракет чи винищувачів, але не “бачать” та не збивають малогабаритні об’єкти. Тож невеличкі БПЛА проти них – ідеальна зброя.
На мій погляд, ми маємо їх знищувати навіть тоді, коли вони не перебувають у бойовому режимі: “Стоїть — знищити”. Та, зрозуміло, що для ударів по території Росії потрібно ухвалити офіційне рішення на рівні керівництва країни.
Насправді Україна вже давно мала право зробити заяву про те, що буде оборонятись, коли бачить загрозу поблизу свого кордону. Проте я розумію, чому таку заяву ще не було зроблено. Ми намагаємось продемонструвати, що не маємо якихось агресивних поглядів у бік Російської Федерації. Хоча військові експерти часто підтримують ідею завдання ударів по військових об’єктах Росії та Білорусі.
Напевно тепер, після трагічних подій у Дніпрі, Україна вже повинна порушувати це питання, щоб міжнародні партнери не дивувались в майбутньому. Тому, скоріше за все, ми врешті почнемо реалізовувати такі операції.
Олександр Коваленко, військово-політичний оглядач групи “Інформаційний спротив”