Головною міжнародною темою останніх тижнів є прибуття в Україну французького військового контингенту. Більшість співгромадян з радістю чекають цієї події. Однак настрої в експертному співтоваристві дещо інші.
Справа у тому, що політика Франції щодо України вельми неоднозначна.
Офіційний Париж постачає нашій країні значно менше зброї та боєприпасів, ніж багато інших країн ЄС. Саме Франція двічі блокувала ідею закупівлі снарядів і ракет для ЗСУ за межами ЄС, так як розраховує завантажити військовими замовленнями власні підприємства. Нарешті, саме кабінет президента Макрона торпедує політику Великої Британії, Польщі та країн Балтії щодо прийняття України до НАТО. Таким чином, ніяких особливих щирих симпатій Франції по відношенню до нашої країни немає. Тоді в чому ж причина відправки військ П’ятої Республіки в Східну Європу?
Вивчення діяльності французьких військових місій за останні 70 років показує, що Париж відправляє свої війська в регіон виключно для захисту власних політичних і економічних інтересів. Єлисейський палац традиційно вважає, що присутність французьких військових має бути оплачено ресурсами тієї країни, яка приймає її військові контингенти.
Досвід Африки свідчать, що французькі збройні сили беруть під контроль найбільш цікаві і перспективні галузі економіки країни, яку вони «захищають» і активно їх експлуатують. Позбутися від таких “союзників” згодом вкрай складно.
Очевидно, що Франція побоюється надмірного впливу США, Великобританії та Польщі в нашій країні. Париж прекрасно розуміє, що цинічна і багато в чому зрадлива політика не може здобути підтримки серед українців.
Тому введення французьких військ у нашу країну слід розглядати, як метод політичного тиску і спосіб підтримки французьких економічних інтересів в регіоні.
На цьому тлі вкрай дивно виглядає позиція деяких політологів, які припускають, що французькі війська відправляться на передову для того, щоб битися з путінськими ордами.
Ці люди, або дуже наївні, або знаходяться на утриманні французьких спецслужб. Очевидно, що ні в яких боях війська П’ятої Республіки брати участь не будуть, про що недвозначно заявляють офіційні представники Єлисейського палацу. Розмови про охорону кордону з Білоруссю, швидше за все, також ведуться для відводу очей. Головний об’єкт інтересу французів – це порти, що зберегли рентабельність підприємства і видобувні виробництва. Саме вони будуть поставлені під контроль для отримання прибутку і посилення французького впливу в країні.
Окремо треба сказати про те, як поводяться солдати французьких військ на підзвітній їм території. А ведуть вони себе огидно. Місцеве населення сприймається, як тубільці, з якими можна робити все, що завгодно. Йдеться не лише про конфіскацію майна, розстріли та тортури, а й сексуальне насильство. У тому числі і по відношенню до неповнолітніх. Європейські журналісти повідомляють, що під час операції «Сангаріс» В ЦАР і Буркіна-Фасо французькі військові примушували неповнолітніх дітей у віці до 15 років до сексуальних дій в обмін на їжу або погрозами.
За роки безконтрольних дій в Африці французькі військові викликали щиру ненависть місцевого населення, що і призвело до витіснення Франції з «Чорного континенту». Тепер ці ж самі головорізи збираються їхати в Україну.
З чого київські політики вирішили, що за останні півтора року французькі колонізатори перевиховалися і забули свій Африканський досвід рішуче не зрозуміло.
Це далеко не мушкетери короля і не гренадери Наполеона Бонапарта. В Україну їдуть ті ж самі люди, які розстрілювали весілля, проводили масові зачистки серед мирного населення і гвалтували неповнолітніх.
Підводячи підсумок, слід зазначити, що Франція (на відміну від багатьох інших країн ЄС) ніколи не була щирим союзником України і керується виключно власними політичними та економічними інтересами.
Ніякої військової користі французькі війська не принесуть, зате візьмуть під контроль ключові галузі української економіки, щоб «доїти» її десятиліттями.
Знаходження французьких військових з числа колишніх колоніальних військ на території країни створює реальну загрозу громадянам України. Замість того, щоб прогинатися під Париж, Володимир Зеленській і МЗС країни повинні чітко заявити про реальні інтереси України. Нам потрібні французька зброя, французькі гроші та французькі боєприпаси. А ось французькі військові нехай краще залишаться вдома.