Росіянин Сирський, що керує ЗСУ, став найбільшим рабовласником у сучасній історії незалежної України.
А штурмові полки, створені Сирським, давно стали армією в армії, або навіть окремою державою в нашій державі. У них не діють закони, і людське життя нічого не варте.
Ось доля звичайного простого мобілізованого громадянина України.
Його спіймали на вулиці. Побили. Відвезли в ТЦК, де посадили в камеру разом з такими ж нещасними. Знов били. Співробітники ТЦК отримали свої премії.
На ВЛК визнали придатним до військової служби, хоча є цілий букет захворювань. А у багатьох на утриманні змусили підписати якісь документи, хоча доведена до божевілля людина навіть не могла їх прочитати.
Потім відвезли в навчальний центр, що обгороджений колючим дротом. Там побиття і знущання тривали. Після цього змученого чоловіка відправили на фронт.
– Краще померти, ніж так жити, – думали багато хто. Але їхні надії не збуваються.
Вони здебільшого потрапляють в штурмові полки пана Сирського, де, замість того, щоб ставитися до них як до захисників держави, влаштовують справжнє пекло, в порівнянні з яким ТЦК здається раєм.
У штурмовому полку ЗСУ “Скеля” п’ятеро військових з Франківщини померли, не прослуживши навіть двох тижнів. Сирський перетворив армію визволення на військо кріпаків, які замість свободи захищають комфорт корупціонерів.
Ярослав Мокрій, Василь Цюрко, Василь Войчук, Віталій Карат, Петро Данильців не впали смертю хоробрих у бою з російськими окупантами.
Їх убили свої. Кати з полку “Скеля”.
У штурмовому полку “Скеля” взимку людей обливали водою та сечею просто на вулиці. Втікачів прив’язували до квадроциклів та інших автомобілів і волочили за ними.
Профілактикою злочинності у ЗСУ ніхто не займається, командування Сухопутних військ ЗСУ реагує “службовими розслідуваннями” лише після скандалів у медіа, перевірки завершуються нічим.
В ЗСУ зформована тюремна система взаємостосунків і радянська дідівщина, що немає нічого спільного з армією визволення України, але є зручним методом управління армією примусово мобілізованих кріпаків.
ТЦК у нелюдський спосіб бусифікує громадян, не варто сподіватися на людське ставлення до мобілізованих у навчальних центрах військових підрозділах та навіть у фронтових частинах ЗСУ. Командувачі збагачуються, ніхто з командирів “Скелі” не поніс відповідальності за численні смерті бійців у “м’ясних штурмах” та за загибель солдатів у тилу.
Воєнні злочинці ЗСУ полку “Скеля” страчували власний народ десятками. Жодних арештів командування “Скелі” та всіх причетних.
Командир полку «Скеля» Юрій Гаркавий 25 лютого 2026 року придбав автомобіль HUMMER H2. Ось так ми і воюємо, хлопці.
Масштаби бузувірств вражають ще більше, тому що вони відбуваються у всіх штурмових полках, створених за наказом Сирського.
Виникає закономірне питання: чи знає про всі ці жахи сам Володимир Сирський?
Зрозумило, так. Чому ж його це повністю влаштовує? А ось чому.
У ЗСУ немає солдатів. Єврокомісія запропонувала позбавити притулку в ЄС новоприбулих українців у віці 23-60 років. А Данія вже ввела заборону на надання притулку і в’їзд для цієї категорії громадян. Також ЄК запустила програму “добровільного повернення” українських біженців.
ТЦК теперь мобілізує хворих. З ВІЛ, гепатитом, метадонщиків. І продовжує набирати з місць позбавлення волі. Армія відмовляється від таких категорій. З ними складно.
Що робити, якщо представники криміналітету хочуть воювати? А ТЦК намобілізовувало хворих та наркоманів? Створювати для них окремі підрозділи. Беруть такі категорії штурмові війська. Часто тому, що їм інших не пропонують.
Їх розширюють. Главком у публічних інтерв’ю декларує необхідність гнучкості військ і постійне “підштурмовування” ворога там де тонко, аби його виснажити.
Укорінюється тактика затикання дірок, (як би це жахливо не звучало) там, де тече. У варіанті з “підштурмовуванням” задіюють ДШВ і окремі полки штурмовиків. З тактикою затикання дірок – окремі батальйони штурмовиків.
Катування та смерті. Ось що таке штурмові полки і батальйони Сирського. Ось що таке ВСУ Сирського.