Відносини між державою та бізнесом в Україні ніколи не були простими. Особливе джерело дискомфорту – правоохоронні органи, які робили “нальоти” на підприємства, блокуючи їхню роботу, задля отримання корупційної вигоди.
Протягом багатьох років влада намагалася побороти це ганебне явище. Воно стало настільки поширеним, що отримало назву “маски-шоу”. Однак спроби уряду та парламенту виправити ситуацію не були успішними.
У 2021 році проблему вирішили радикально: Верховна Рада ухвалила закон, який мав забрати функцію розслідування економічних злочинів у всіх правоохоронців та створював новий орган – Бюро економічної безпеки (БЕБ). Воно мало замінити податкову міліцію, на яку бізнесмени мали чи не найбільше нарікань.
Однак за п’ять років роботи БЕБ не виправдало покладених на нього надій влади, бізнесу та громадянського суспільства. Новий правоохоронний орган, який спочатку очолив керівник старої податкової міліції, перетворився на її ослаблену реінкарнацію.
Ба більше, за цей час уряд не зумів завершити створення БЕБ, залишивши безліч колізій у законодавстві, та хронічно недофінансовуючи його діяльність.
У 2024 році влада вирішила почати все з нуля. Тоді Верховна Рада ухвалила закон про перезавантаження БЕБ, який передбачав обрання нового керівника установи на прозорому та відкритому конкурсі. Переможцем останнього став колишній детектив Національного антикорупційного бюро Олександр Цивінський, якого уряд погодився призначити лише під тиском “картонкового майдану” у серпні 2025-го.
Проте новому керівнику в спадок дісталися старі проблеми: невирішеність законодавчих колізій, відсутність територіальних управлінь, персонал, який масово судиться з БЕБ. Як наслідок, у вересні передбачене бюджетом фінансування бюро може закінчитися. Як уряд ігнорував проблеми БЕБ і чому там невдовзі закінчаться гроші?
Ліквідація податкової міліції та створення замість неї принципово нового правоохоронного органу були для бізнесу найочікуванішою реформою. З 1990-х років податкова міліція закріпила за собою репутацію репресивного органу і стабільно критикувалася.
Спроби реформувати податкові органи, які влада робила після Революції гідності, не увінчалися реальними наслідками для бізнесу та закінчувалися зміною вивісок. Міністерство доходів і зборів спочатку перейменували на Державну фіскальну службу (ДФС), а потім її роз’єднали на податкову та митну служби, залишивши податкову міліцію в підпорядкуванні ДФС.
Фінальний варіант закону про БЕБ задовольнив підприємців та отримав підтримку від міжнародних партнерів. Останні зробили ухвалення закону умовою для отримання Україною зовнішнього фінансування.
Однак, як часто буває в Україні, навіть найкращий закон може зіпсуватися на етапі свого (не)виконання. Проблеми з реалізацією почалися з перших днів створення БЕБ.
По-перше, директором бюро, яке мало замінити податкову міліцію, призначили її керівника Вадима Мельника. Останній не лише приніс у БЕБ старі підходи податкових міліціонерів, а й багатьох представників розформованого органу, які просто перевелися на роботу в бюро.
По-друге, уряд систематично не приділяв уваги роботі БЕБ, не ухвалював необхідних рішень для його ефективної діяльності.
Як приклад – купівля спеціальних технічних засобів для прослуховування. Постанову, яка дозволила БЕБ купувати ці пристрої для ведення оперативної діяльності, уряд ухвалив лише в березні 2026 року. Весь цей час дозвіл купувати такі засоби мала Державна податкова адміністрація, хоча такого органу нема з 2012 року.
Про систематичний саботаж розвʼязання проблем БЕБ з боку уряду говорить і Рахункова палата, яка у 2025 році провела аудит роботи бюро. “Проблеми поглибилися через те, що Кабмін не створив цілісної та врегульованої системи з протидії правопорушенням у сфері економіки та не приділив належної уваги питанням координації діяльності цього надважливого органу”, – зазначили аудитори.
За пʼять років БЕБ не зуміло сформуватися як орган. З передбачених законом 24 територіальних управлінь функціонують лише девʼять. У 15 областях представники БЕБ відсутні, тож орган не може оперативно реагувати на економічні злочини.
Зрештою, у Верховній Раді зрозуміли, що реформа БЕБ провалилася. “Ми ухвалили закон про БЕБ два роки тому. За оцінками міжнародних експертів, він якісний. Водночас на рівні виконання все перетворилося на зміну вивіски. З податкової міліції в новий орган перевели 80% працівників, тож зараз ми говоримо про антиреформу, а не про реформу”, – говорив у 2023 році голова податкового комітету парламенту Данило Гетманцев.
У 2024 році Верховна Рада ухвалила закон про перезавантаження БЕБ, який передбачав проведення нового відкритого конкурсу за участю міжнародних спостерігачів у конкурсній комісії. Його переможцем став Цивінський, призначати якого уряд теж не поспішав.
Кабмін посилався на таємний лист СБУ, у якому нібито йшлося про зв’язок Цивінського з Росією. Це збіглося в часі із спробою влади знищити незалежність антикорупційних органів. Тож коли під тиском вулиці і міжнародних партнерів уряд та парламент повертали незалежність НАБУ і САП, їм довелось погодитися і на призначення Цивінського головою БЕБ.
Одним з елементів, який робить зарплати працівників БЕБ менш конкурентними, ніж в інших правоохоронних органах, є те, що їм не компенсують податок на доходи фізичних осіб (ПДФО).
У Податковому кодексі йдеться, що ПДФО, сплачений з грошового забезпечення військовослужбовців та працівників низки правоохоронних органів, має їм відшкодовуватися. Це відбувається.
За даними Мінфіну, у 2025 році держава повернула військовослужбовцям та правоохоронцям майже 182 млрд грн сплаченого податку – удесятеро більше, ніж до початку великої війни.
Після призначення Цивінського головою БЕБ на цей орган знову поклали великі сподівання. Однак через вісім місяців бюро майже не запам’яталося гучними операціями чи вражаючими результатами в детінізації економіки.
Під час зустрічей з журналістами керівництво БЕБ звітує про зростання легальних продажів пального в жовтні-грудні 2025 року (збіглося з початком блекаутів) або побутової техніки (збіглося з “чорною п’ятницею” та різдвяно-новорічними святами).
При цьому на БЕБ тиснуть не лише високі очікування від “білого” бізнесу чи міжнародних партнерів, а й ситуація в державних фінансах. У бюджеті на 2026 рік уряд передбачив спеціальний “резерв для сектору безпеки та оборони” обсягом 199 млрд грн, кошти в якому мають з’явитися внаслідок детінізації економіки.
Та чи може забезпечити такий результат орган, укомплектований менш ніж на третину? Орган, вимушений розв’язувати проблему закладених урядом колізій у законодавстві замість того, аби виконувати свої прямі функції.