Після початку великої війни Польща прийняла сотні тисяч українських біженців і спростила для них доступ до ринку праці. Уряд у Варшаві разом із балтійськими друзями Києва чи не найактивніше впроваджував політику санкцій проти Росії та прискореної інтеграції України з Європейським Союзом.
До того ж Польща одна з перших почала надавати Україні військову допомогу, стала центром підготовки українських військових, а також логістичним та ремонтним хабом. Особливе значення отримав аеропорт Жешув-Ясьонка, який став ключовим вузлом міжнародної військової допомоги.
Проте з наближенням президентських виборів 2025 року, на яких переміг директор Інституту національної пам’яті Кароль Навроцький, у Польщі почали гучніше лунати голоси консерваторів та правих популістів: від заяв про невдячність України за надану їй допомогу до висипання українського зерна під час блокування кордону і вигуків біженцям на кшталт “Спердоляйте в Україну”.
У польському порядку денному знову з’явилися питання спільного складного минулого: Волинська трагедія та УПА. Це стало причиною нового дипломатичного скандалу: Навроцький позбавив президента Володимира Зеленського ордена Білого Орла через найменування одного з українських підрозділів на честь героїв УПА. У відповідь Зеленський повернув орден Польщі “Новою поштою”.
Варшава почала погрожувати Україні блокуванням вступу до ЄС “через Бандеру”, а окремі політики-популісти продовжили поширювати тезу, що українці, мовляв, “сидять на шиї” Польщі. Проте навіть польські дані це спростовують.
Як українці насправді впливають на польську економіку? Яка їхня роль у досягненні ВВП Польщі 1 трлн дол.? Чому подальше розпалювання політичного конфлікту може зашкодити бізнесам по обидва боки кордону?
Ринок праці і вплив на економіку
Українці почали відвідувати Польщу в 1990-х роках після розпаду СРСР з метою “човникової” торгівлі (купівля дефіцитних товарів для перепродажу в Україні). Згодом найбільш поширеними стали сезонні сільгоспроботи (збирання яблук та полуниці), праця на будівництві та заводах, догляд за літніми людьми.
Пізніше численною групою серед українських мігрантів стали професіонали з вищою освітою та студенти. Через економічну кризу 2014-2015 років на тлі окупації Криму і початку війни на сході сотні тисяч українців поїхали на заробітки, а після запровадження безвізу українців у Польщі стало ще більше.
Gazeta Prawna, формуючи перелік 50 людей, які найбільше вплинули на економіку Польщі, розмістила на другому місці збірний образ українського заробітчанина.
“Будівництво, сільське господарство, роздрібна торгівля та сфера послуг роками опираються на працівників з України. Це мігранти, яких роботодавці та суспільство багато років знають і цінують, вони легко асимілюються та культурно близькі”, – визнавав Лукаш Мазуркевич із польського аналітичного центру ARC Rynek i Opinia.
Українці давно перестали бути лише робочою силою. Вони стали працівниками, підприємцями, споживачами та платниками податків. Рівень зайнятості серед українських мігрантів та біженців сягає 70-80%. Українці – це 5% усіх працівників у Польщі. Найбільше їх у промисловості, будівництві, сфері послуг і на транспорті.
“У Польщі неможливо не працювати, а ми, українці, не можемо просто сидіти, склавши руки”, – розповідав у 2025 році Олександр Белиба, який після 13 місяців перебування на фронті приїхав до Варшави працювати в автосервісі друга.
У 2024 році біженці з України генерували 2,7% польського ВВП, свідчить спільне дослідження Управління верховного комісара (УВКБ) ООН з питань біженців та Deloitte. При цьому рівень зайнятості зріс із 61% до 69% лише за рік.
“Швидке відкриття Польщею свого ринку праці та можливість запустити свою справу дозволили біженцям увійти в економіку та забезпечувати себе переважно завдяки роботі. Їх присутність допомогла вивести економіку на траєкторію кращого зростання. Біженці – це не лише отримувачі допомоги, а й ті, хто сприяє економічному зростанню”, – підкреслюють автори дослідження.
Очікується, що до 2030 року українці будуть створювати 3,2% ВВП Польщі. “Наш звіт розвінчує низку міфів. Неправда, що вплив біженців на польську економіку негативний”, – акцентував речник УВКБ ООН Рафал Костжинський.
На тому, що українці приносять польській економіці більше користі, ніж отримують допомоги, наголосив на тлі політичного конфлікту з Варшавою і перший заступник голови Офісу президента України Сергій Кислиця. Він процитував оцінку польського Банку господарства крайового (BGK): у 2024 році українські мігранти внесли до держбюджету Польщі 15,21 млрд злотих (3,6 млрд дол.), тоді як виплати за програмою підтримки сімей “800+” становили 2,8 млрд злотих.
Ба більше, на початку 2026 року Польський економічний інститут (PIE) попередив: українські біженці почали відігравати настільки велику роль в економіці Польщі, що їхнє можливе повернення додому матиме значний негативний вплив.